2. Розрахунок і конструювання фундаменту неглибокого закладання

2.1. Призначення глибини закладення фундаменту

Призначаємо глибину закладення фундаменту, яка залежить від інженерно-геологічних умов, глибини промерзання, технічних особливостей споруди, конструктивних особливостей споруди.
По інженерно-геологічним умовам глибина закладання фундаменту призначається з умови повного промерзання покривного шару ґрунту з заглибленням підошви фундаменту в несучий шар не менше ніж на півметра, з урахуванням глибини промерзання ґрунту, яка визначається за формулою

, (2.1)

де це безрозмірний коефіцієнт, і він дорівнює 13,3;
це глибина промерзання, що прийнята у моєму варіанті – 0,3.
Отже

.

Знаходимо розрахункову глибину промерзання ґрунту

. (2.2)

Отже

.

Визначаємо глибину закладення

. (2.3)


Глибина закладення дорівнює


2.2. Навантаження і впливи на фундамент

При проектуванні ... Читать дальше »

1.1. Визначення розрахункових фізико-механічних властивостей ґрунтів

Знаючи основні характеристики ґрунтів майданчика будівництва визначаємо розрахункові фізико-механічні характеристики ґрунтів:
1. Рослинний ґрунт
; .
(дані відсутні)
2. Суглинок легкий
Шпаруватість дорівнює
.

Коефіцієнт шпаруватості:
.

Ступінь вологості:

.
Число пластичності:

.

Показник текучості:

.

Зчеплення: ;
кут внутрішнього тертя : ;
модуль деформації: .


3. Супісь
Шпаруватість дорівнює

.

Коефіцієнт шпаруватості:

.

Ступінь вологості:

.
Число пластичності:

.

Показник текучості:

.

Зчеплення: ;
кут внутрішнього тертя : ;
модуль деформації: .

4. Пісок середньозернистий
Шпаруватість дорівнює

.

Коефіцієнт шпаруватості:

.




Ступінь вологості:

.


Зчеплення: ;
кут внутріш ... Читать дальше »

В залежності від геоморфологічних, геологічних та гідрогеологічних факторів вирізняють 3 категорії складності інженерно геологічних умов: майданчик першої категорії; майданчик другої категорії; майданчик третьої категорії. В моєму випадку така категорія – майданчик першої категорії.

Основні положення про організацію і господарську діяльність цих господарств встановлює закон України “Про фермерське господарство”, в якому визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися з:
земельної ділянки, що належить на праві власникові фермерського господарства, як юридичної особи;
земельних ділянок, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві їх приватної власності;
земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди [1].
Розвиток фермерських господарств розпочався ще з часів колишнього Радянського Союзу. Станом на 1 липня 1990 року було створено 29,5 тисяч фермерських господарств, в т.ч. на Україні тільки 12.
Нами, поки що, визначено два стани розвитку фермерства на Україні і Дніпропетровській області. Перший – це 1991-1999 р.р. і другий – 2000 рік по теперішній час. Характеристика цих етапів буде дана в послідуючих дослідженнях.
Фермерство одна із важливих форм господарювання в умовах р ... Читать дальше »

Дано: 1. Подекадні атмосферні опади за вегетаційний період в 1978р. (табл.2.1).
2. Сільськогосподарська культура – капуста рання.
3. Врожайність – 400 ц/га.
4. Водно-фізичні властивості грунту (табл.2.1).
5. Глибина залягання ґрунтових вод – 3м.
6. До стокова поливна норма – 116м3/га.

Необхідно: 1. Розрахувати зрошувальну норму.



Розв’язання


Режим зрошення – сукупність норм та стоків поливу с.-г. культур. Метод О.М. Костякова в розрахунку застосовує рівняння водного балансу. В основі методу полягає розрахунок сумарного водоспоживання за формулою

, (2.1)

де Кв – коефіцієнт водоспоживання, м3/ц.
У – урожайність с.-г. культури, ц/га.
Зрошувальну норму визначають за рівнянням водного балансу

, (2.2)

де P – атмосферні опади, мм;ї
µ – коефіцієнт використання опадів;
∆W – кількість ґрунтової води, яку використовує культура за вегетаційний період, м3/га;
Wгр – споживання вологи с.-г. культуро ... Читать дальше »

Розв’язання


1. Поливна норма – це об’єм води, який надається на 1га зрошувальної площі за один полив. Величина поливної норми залежить від водно-фізичних властивостей ґрунту (табл.1.1), культури та техніки поливу [1].

Таблиця 1.1

Водно-фізичні властивості ґрунту

Глубина, см γ, г/см3 Wнв
0-10 1,32 23,4
10-20 1,34 22,5
20-30 1,35 22,3
30-40 1,33 21,2
40-50 1,37 19,1
50-60 1,39 18,4
60-70 1,40 18,0
70-80 1,40 17,4
80-90 1,41 17,0
90-100 1,41 16,6

Розрахункове значення поливної норми можливо визначити за формулою О.М. Костякова

або , (1.1)
де m – розрахункова поливна норма, мм;
Wнв – запаси вологи при найменшій вологоємкості розрахункового шару ґрунту, мм;
Wдоп – допустимі запаси вологи в тому ж шарі, мм;
H – розрахункова глибина кореневмісного шару ґрунту, м;
– об’ємна маса розрахункового шару ґрунту;
– вологість ґрунту, яка відповідає найменшій вологоємкості та допу ... Читать дальше »

В настоящее время увеличивается потребление питьевой воды в сельских населенных пунктах. Этому свидетельствует развитие сельскохозяйственного производства и рост уровня обеспеченности сельских жителей централизованным водоснабжением. Для этого большими темпами сооружаются грунтовые сельскохозяйственные водоупоры.
Современное состояние водного хозяйства характеризуется большим напряжением. Проблема водоснабжения усложняется снижением качества воды в источниках в связи с их загрязнением радионуклидами, нитратами, пестицидами, ионами тяжелых металлов.
Поэтому в данное время вопрос обеспечения, рационального использования питьевой воды, так же предохранения загрязнения водных источников имеет большое значение.
Эксплуатация современных систем водоснабжения и канализации требует высокой квалификации обслуживающего персонала, умение регулировать работу водопроводных и канализационных сооружений для обеспечения водой потребителей с наименьшими потерями, внедрять автоматизированные с ... Читать дальше »

6. Технико-экономическая оценка инженерных решений при проектировании систем водоснабжения населенных пунктов

Технико-экономическая часть проекта должна содержать ма­териалы и данные, характеризующие экономическую целесообразность проектируемого строительства и экономическую эффективность капитальных вложений на устройство или улучшение водоснабже­ния:
экономическое обоснование принятой в проекте общей схемы водоснабжения (централизованная, децентрализованная и т.д.);
анализ капитальных вложений и годовых издержек по
системе водоснабжения;
определение себестоимости 1 м3 подаваемой воды;
оценку, влияния системы водоснабжения на сельскохозяйст­венное производство (повышение продуктивности животных, улуч­шение санитарно-гигиенических условий и т.д.).
Для определения общей экономической эффективности необхо­димы данные о капитальных вложениях, стоимости годовой продукции и годовых издержках, а также о размерах прибыли.
Расчет основных технико-экономических показ ... Читать дальше »

5. Водопроводные насосные станции

В систему водоснабжения входят насосные станции I подъема, которые подают воду из водоисточника на очистные сооружения. При захвате подземных вод, насосы в большинстве случаев подают воду из скважины в резервуары чистой воды, а насосные станции II подъ­ема, подают воду из подземных резервуаров в водонапорную баш­ню и водопроводную сеть. Насосная станция II подъема должна обес­печить подачу воды в сеть в требуемом объеме, под требуемым напором и бесперебойно. Таким образом, эксплуатационные качества насосов характери­зуются тремя параметрами: производительностью, напором и мощностью.
Расчетный напор насоса для водопровода с водонапорной баш­ней определяется по формуле

,

и в моем варианте равняется:

.

По полученным значениям расчетного расхода веды и напора насоса по каталогу насосов подбирают насосы, указав их марку и основные габаритные размеры. В приложении 12 [1] приведены технические данные некоторых типов нас ... Читать дальше »

4. Определение высоты ствола и объёма бака водонапорной башни

В системе водоснабжения водонапорная башня выполняет роль
напорно-регулирующего сооружений. Основные конструк­тивные элементы ее - ствол (поддерживающая конструкция), и бак (резервуар).
Определение высоты ствола водонапорной башни при определении высоты водонапорной башни исходят из усло­вия обеспечения требуемого свободного напора в диктующей точке. Высоту, от поверхности земли до дна бака водонапорной башни можно найти по формуле

.

В моем варианте высота будет равна:

.

Общую высоту наполнения бака определяем по формуле

.

Водонапорная башня должна содержать определенный регулирующий объем воды, а также объем, используемый на нужды пожаро­тушения. Величина этого запаса будет тем больше, чем больше не­равномерность водопотребления и равномернее подача воды из ис­точника в водонапорную башню.
Объем бака определяем по формуле

,

где регулирующий объём ба ... Читать дальше »

3. Гидравлический расчет водопроводной сети

Принимаем упрощенную расчетную схему водозабора, допуская условно, что подаваемая в сеть вода расходуется равномерно по всей длине сети, т.е. определяем путевые расходы. К путевым расходам в нашем случае относят расход воды для нужд жителей и частного животноводства, а также расход воды, идущий на полив зеленых насаждений. Путевой расход в трубопроводе на участке 3-5 определяется по формуле

,

где - удельный путевой расход на участке 3-5, в моем варианте он равен ;
- длина участка 3-5, в моем варианте она равна 500м.
Тогда путевой расход будет равен:


Определяем расчетные значения расходов воды по участкам:
участок С-Б


участок Б-1


участок 1-2


участок 1-3


участок 3-4




участок 3-5



Рассчитываем диаметры трубопроводов по формуле

,

где ;
.
Затем определяем потери напора на участках сети по формуле
... Читать дальше »

2. Определение расчетных расходов воды

Исходя из исходных данных, определяем часовые расходы воды (табл.2.1).
Для определения параметров водопроводной сети и расчета водозаборных сооружений необходимо определить часовой и среднесуточный расходы воды по следующим формулам:
часовой расход

,

где - коэффициент часовой неравномерности, показывающий, во сколько раз максимальный часовой расход может превышать среднечасовой. В моем случае он равен 3,08.
Подставляем значения в формулу и получаем:

;

среднесуточный расход

.

В моем варианте среднесуточный расход будет равен:

.

Определяем годовую потребность воды по формуле

,

Где - расчетное суточное водопотребление коммунальным сектором без полива, ;
- расчетное суточное водопотребление животноводческим сектором, ;
- расчетное суточное водопотребление производственно-хозяйственным сектором, ;
- расчетное суточное водопотребление на полив зеленых ... Читать дальше »

1. Общие сведения о системах водоснабжения

Система водоснабжения – это комплекс сооружений, посредством которых осуществляется забор воды из водоисточника, ее очистка, хранение и подача потребителю в требуемом количестве, под требуемым напором и бесперебойно.
Для правильного размещения сооружения в водоснабжаемом объекте необходимо знать категорию и размеры потребления этих сооружений.
В населенных пунктах водопотребление делится на следующие категории: хозяйственно-питьевое, производственное, противопожарное. Эти категории водопотребления кроме нужд пожаротушения при расчете системы водоснабжения объединяются в следующие секторы: коммунальный, производственный, животноводческий.

1. Розміщення і вибір конструкції земляної греблі


При проведенні інженерно-геологічних вишукувань були виявлені суглинки легкі у великій кількості, тому тіло греблі будуємо з них.
З підвалини греблі вилучаємо пісок пилуватий шаром 1м та торф шаром
2м ( ).
Відмітка підвалини 95,70 м.
Попередньо визначимо висоти греблі:
Глибина у верхньому б’єфі

d=▼ФПУ-▼ОСН=110-95,7=14,3м.

Перевищення гребня над рівнем ФПУ при такій глибині складає , тоді висота греблі дорівнюватиме

h=d+ =14,3+2,5=16,8м.

Так як ґрунти підвалини типа «Б», то при такій висоті греблі маємо споруди III-го класу капітальності [ ].

























2. Проектування поперечного профілю греблі


2.1. Обрис укосів греблі


Так як ґрунти тіла греблі суглинки і при такій висоті греблі приймаємо коефіцієнти закладання укосів: m1=3,0 – верхового; m2=2,0 – низового [ ].

< ... Читать дальше »

1. Гидротехнические сооружения // Под ед. Н.П. Розанова. – М.: Агропромиздат, 1985. – 430с.
2. Гидротехнические сооружения. Справочник проектировщика // Под ред. В.П. Недриги. – М.: Высшая школа, 1987. – 253с.
3. Кириенко И.И., Химерик Ю.А. Проектирование и расчет гидротехнических сооружений. – К.: Высшая школа, 1987. – 253с.
4. Курсовое и дипломное проектирование по гидротехническим сооружениям // Под ред. В.С. Лапшенкова. – М.: Агропромиздат, 1989. – 448с.
5. справочник по гидравлике // Под ред. В.А. Большакова. – К.: Вища школа, 1984. – 344с.

Річним стоком називається кількість води, що стікає з даного водозабору за рік. Величина річного стоку у будь-якому створі не залишається сталою, а змінюється із року в рік залежно від зміни метеорологічних умов та впливу факторів підстилаючої поверхні.
Зміни річного стоку мають циклічний характер, який полягає в послідовній зміні маловодних і багатоводних років. Цикл – це поєднання багатоводної і маловодної фаз і років середньої водності. Цикли звичайно відрізняються за тривалістю і за ступенем відхилень від середнього багаторічного значення .
Нормою річного стоку називають середнє його значення за багаторічний період, який включає кілька повних парних циклів коливань водності при незмінних фізико-географічних умовах і однаковому рівні господарської діяльності на водозборі річки. Вона має велике значення при проектуванні водосховищ для енергетики, зрошення, водопостачання та інше. Норма річного стоку може бути виражена у середніх річних значень витрати, об’єму, модуля чи шару ст ... Читать дальше »

Живлення та водний режим ми описуємо згідно довідника по водним ресурсам [6].
Середнє значення коефіцієнта густини річкової мережі для річки Хорол становить 0,23км/км2.
Термічний режим характеризується річним ходом температури води від початку весняного нагрівання і до початку льодових явищ восени. Середнє багаторічне значення температури води являється розрахунковими характеристиками. Температура води за цей період наведена в таблиці 1.23.

Розповсюдженні у північній та приазовській частинах зони степу та залягають на рівнинах водорозподільних просторах.
HO – 46см – гумусовий, темно-сірий, свіжий, добре гумусований, крупнопильовато-суглинистий;
О – 28см – пахотний, пильовато-комковатий, рихлий; подпахотний – комковато-дрібнозернистий, перехід поступовий.
Hp k 47-80см – верхній перехідний, темнувато-сірий, свіжий легко суглинистий, комковато-зернистий, ущільнений, зустрічається карбонатний міцелій, перехід поступовий.
Ph k 81-100см – нижчий перехідний, слабогумусований, темно-бурий, плямистий, свіжий, легкосуглинистий, дуже перерит земле роями, зустрічається карбонатний міцелій; перехід поступовий.
Pk 101-200см – ліс полевий, свіжий, важкосуглинистий, щільний; на глибині 107-160см виділяється горизонт максимального скоплення карбоната у вигляді білоглазки і міцелій.
Ґрунти володіють високим природнім родючим і пригодним під все районіровані в зоні сільськогосподарських культур.
Заходи по підвищенню род ... Читать дальше »

Радіаційний баланс на території Полтавської області, де протікає річка Хорол описуємо згідно довідника по клімату [3].
Сонячна радіація, поступаючи на ділянку поверхні у вигляді пучка паралельних лучів, виходячих безпосередньо від диска сонця, називається прямою сонячною радіацією.
На актинометричних станціях випромінюється пряма сонячна радіація, яка надходить по перпендикуляру до сонячних лучів поверхню І.
Величина, яка характеризує відбиваючу здатність поверхні називається альбедо А.
Алгебраїчна сума приходячих і витрачаємих складаючи радіацій називається радіаційним балансом В.
Всі ці показники наведені в таблиці 1.1.

Географічне положення річки описуємо згідно “Географічної енциклопедії України”[1]. Хорол річка у Недригайлівському, і Липоводолинському р-нах Сум. обл. та Галицькому, Миргородському, Хорольському, Семенівському і Глобинському р-нах Полтав. обл., права прит. Псла (бас. Дніпра). Довж. 308 км, пл. бас. 3870 км кв[2]. Бере початок із джерел на Пн. від с. Червоної Слободи, тече Придніпровською низовиною.
Долина трапецієвидна, часто асиметрична, з підвищеними правими і пологими лівими схилами; шир. долини досягає 10—12 км [7].
Заплава заболочена, поросла чагарниками і лучною рослинністю; шир. від 0,2— 0,5 до 1,5—2 км. Річище на всьому протязі звивисте, на ділянці між м. Миргородом і с. Вишняками тече у підвищених берегах; шир. 10—60 м і більше (на плесах). Похил річки 0,3 м/км. Живлення мішане, з переважанням снігового і дощового. Замерзає наприкінці листопада — на поч. грудня, скресав до кінця березня. Стік зарегульований шлюзами-регуляторами; є водосховище. Воду використовують для ... Читать дальше »

Для регіональногоо використання водних ресурсів доцільно використовувати регулювання стоку, а саме гідрологічні та водогосподарські розрахунки, які в подальшому використовують для проектування водогосподарської установки.
В даній курсовій роботі розрахунковою річкою є р. Хорол п. Миргород.
Метою даної курсової роботи є: визначити основні параметри водосховища р. Хорол п. Миргород, які будуть використані для регулювання стоку заданої забезпеченості.
Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, щоб задовольнити потреби водоспоживання та водокористувачів у той проміжок часу, коли їм необхідна вода. Для цього застосовують сезонне регулювання стоку, тобто перерозподіл води з багатоводних сезонів в маловодні.
Для визначення фізико-географічної характеристики встановлюємо природну зону в якій знаходиться басейн річки; кліматичний пояс; геоморфологічну будову та рельєф; визначаємо тип ґрунтів на території водозбору, а за переважаючим типом характеризуємо басейн річки; також ... Читать дальше »

Атлас природных условий СССР.
Ресурсы поверхносных вод .Том 6. Украина и Молдавия.
Справочник по климату ССР. Вып. 10. Украинская ССР. Часть 1. Солнечная радиация, радиационный баланс и солнечное сияние. – Л.: Гидрометиоиздат, 1966. – 123 с.
Справочник по климату ССР. Вып. 10. Украинская ССР.Часть 2. Температура воздуха и почвы. – Л .: Гидрометиоиздат, 1967. – 607 с.
Справочник по климату ССР. Вып. 10. Украинская ССР. Часть 4. Влажность воздуха, атмосферные осадки и снежный покров. – А.: Гидрометиоиздат, 1969. –696 с.
Справочник по водным ресурсам. Под. ред. Стрельца Б.И.-К.: Урожай,1987. – 304 с.
Основные гидрологические характеристики (до 1971-1975 и весь период наблюдений). Украина и Молдавия. Выпуск 2. Средние и нижнее поднепровье. Под. ред. Бенды Б.Ф.-Л.: Гидрометиоиздат,1981.
Гидрология и гидрометрия. Практикум / Литовченко А.Ф., Сорокин В.Г.-К.:Вища школа,1987. – 167 с.
Гидрология, гидрометрия и регулирование стока, Железняков В.Г., Овчаров Е.Е.-Н.: Колос ... Читать дальше »