Географічне положення річки описуємо згідно “Географічної енциклопедії України”[1]. Хорол річка у Недригайлівському, і Липоводолинському р-нах Сум. обл. та Галицькому, Миргородському, Хорольському, Семенівському і Глобинському р-нах Полтав. обл., права прит. Псла (бас. Дніпра). Довж. 308 км, пл. бас. 3870 км кв[2]. Бере початок із джерел на Пн. від с. Червоної Слободи, тече Придніпровською низовиною. Долина трапецієвидна, часто асиметрична, з підвищеними правими і пологими лівими схилами; шир. долини досягає 10—12 км [7]. Заплава заболочена, поросла чагарниками і лучною рослинністю; шир. від 0,2— 0,5 до 1,5—2 км. Річище на всьому протязі звивисте, на ділянці між м. Миргородом і с. Вишняками тече у підвищених берегах; шир. 10—60 м і більше (на плесах). Похил річки 0,3 м/км. Живлення мішане, з переважанням снігового і дощового. Замерзає наприкінці листопада — на поч. грудня, скресав до кінця березня. Стік зарегульований шлюзами-регуляторами; є водосховище. Воду використовують для водопостачання і зрошування. На X.— міста Миргород і Хорол. Витік річки Хорол знаходиться на висоті 200 – 300м над рівнем моря, відповідно середня течія річки знаходиться на висоті 100 – 200м, а нижня течія 50 – 100м. Геологічна будова представлена палеогеновою системою. Тектонічна будова річки протікає по Південно-західному схилу Воронизького кристалічного масиву і по Дніпровсько–Донецькій впадині. Нижня течія тече по Північно-східному схилу Українського щита. В верхній і середній течії переважають лучно-чорноземні глибокосолонцювані ґрунти в комплексі із солонцями. В нижній течії – торфово-болотні та торфовища. В нижній течії річки Хорол присутні хвойні та широколисті ліси (сосна, дуб, береза, граб, вільха, липа).